HOLY BRUCE

Задовго до початку вечері апостоли відчували, що їх дороги кимось давно намічені,
Що за одкровення господнє потрібно буде платити обов"язково, це ж не слова пусті.
Ускладнювало ситуацію тільки те, що месія просто не прийде двічі,
Тобто він прийде звичайно, але, якщо пощастить у наступнім житті.
Ось він проходить кав"ярнею в пошуках учнів які очікують на слова господні.
Всіх роздивляється повагом, наче Брюс Віліс - герой голівудських кінокартин.
Кидає на стіл прощення фасоване — їхню порцію релігї на сьогодні.
Кличе Петра, святого в майбутньому, для розмови один на один.
Каже — Знаєш, я дуже запарився, хочу на все забити, людиною хочу бути.
Пити коньяк на природі з тьолками, чи хоббі якесь, можливо купити гітару.
А так постійно чекаю, що мене здасть в мусарку, якийсь зальотний іуда.
Це ж параноя, брат, я скоро в дурку лягу, там хоч годують на шару.
До чого я це веду — одкровення отримали в борг, завтра повернеш бабки.
Немає проблем, каже Петро, завтра зранку, окей? Дякую за довіру дуже.
Ісус відповів — тільки не думай зайвого, типу я грішу або вірую якось слабко.
Я нормально вірую, це робота, я от не хочу але розумієш мушу.
Вночі, коли місто ділилося навпіл лише за ознаками взаємодії людей і сну,
Натхнення прийшло небесне, відкрилися двері в космос і почались розрахунки.
Доки хтось бачив літо, блаженні самі збудували собі повноцінну весну,
Повірили у кохання, почали планувати майбутні стосунки.
Вже потім, коли остаточно закінчилась божественна стимуляція,
господь з них почав виходити, нагадуючи про певні обмеження.
А справжня любов розділилась на ту для якої потрібно багато праці
І ту, моментальну котра викликає залежність.