Поки мій мікрокосм готується до роботи і ніжно відходить від будуна треба поговирити "аб іскуствє". Приємне, наче пестощі язиком чужої жінки, це саме мистецтво, оселилось в Ірпені на 13-му семінарі творчої молоді. Смолоскип, все намагався зробити круто, але вийшло як завжди. Прийшов чоловік пестимої, але недопещеної і дав простої людської піздюліни відвідувачу літературного збіговиська. Алкоголізм і п"яний дебош, якісь неясні розбірки ухх аж стрьомно. Політологічну частину я з гордістю профукав і писати про неї не збираюсь, мистецька ж частина гідна матюків та деферамбів.
    Широко наповнена круглими столами із розумними розмовами рафінованих інтелігентів про преамбулу та дискурс ця мистецька частина приймала в обійма найзатятіших алкоголіків та ніжне арт-бидло до своїх обійм, наче матір бійця, що повернувся додому в цинковій труні. Задаватися питаннями про час і закінчення в українській літ тусівці подібного неподобства я просто не мав сили тому часто не досидужвав ці столи до кінця за винятком модерованого. Між іншим на жодному з них, як кажуть просунуті юзери інтернету, тєма єблі нє раскрита.  Здорова людина не витримує такого занудства. Натомість дуже порадували великі поетичні читання суботнього вечора. Непогана кількість чудових поетів, добра частка відвертого ламерства та байту розгойдувала усіх і дарувала радість, незважаючи на естетичну брутальність та виникнення питаннь про означення слів творча та молодь. Здебільшого науковці псували всю картину всесвітнього свята, вони накликали біду. Біда ж сучасної української літератури і творчої молоді, котра її створює, на мою думку, тобто як висновок з побаченого всюди, а також почутого на Ірпені, саме в глибокій зарозумілості, неправдивій інтелігентності та невмінні працювати для людей. Звідки цей вроджений егоїзм, та комплекс лузера для мене залишається загадкою. Хочу тільки сказати, що будь-які намагання вивести такі фестивалі на людський рівень, на який хоче вивести Семків, закінчуватимуться критично хуйово допоки працюватимуть з діяспорою.
    Закінчивши частину нраваучєній можна перейти до радісного. Особлива подяка Ушкалову, як одному з учястнєгав і організаторів, за тяжку працю і таке інше. Хотілось би виділити те, що цього року вітались мікси мистецтва. Відео, хоча і середньої якості, Гриці Ерде було родзинкою чи не всього фесту. Вечір перформансів, котрий більше нагадував цирк зарядив позитивом на дуже довго. Хоча невміння та ідсутність досвіту мистців у подібних акціях та будун дали про себе знати, експресії було хоч відбавляй. Богдан-Олег Горобчук і його чудові блатниє пєсні, Олесь Барліг, що валяється на землі під "Ти знаєш, що ти людина?". Моє пузце хотіло розірватись від концентрації ендорфінів.
    А насправді Ірпінь рятувала якась дивна приємна енергетика неробства. Я б жив на тому фестивалі.
Висновок: "За ізабрітєніє 5, а за ікзамєн нєуд." 13 Ірпінь зараховано, хоча з натяжкою. Обіцяли виправитись. Строку рік.

    Уві Львіві я виступав з двома тємами, тому почував себе мєга круто, алкогольно і взагалі. Їхав туди з koroboro, swallage_kits, silverandglass та її бойфрендом сєржем. Їхали ми п"яно і афігєнно. Але про сам фест. 1 враження було позитивним, адже організатори його хоча і не професійні, але дуже і дуже приємні, турботливі, і дійсно старались, для якості не вистачило бабок і досвіду. ДУже дякую tryagain за цей фестиваль.
    Далі я викупив що фест в жопі, в жопіщі, хоча відносно Києва абсолютно несерйозна відстань. О 13 годині я шлявся по Львову в пошуках фарби для одного з виступів від поетичної ситуації "Дрин", в якому я малював Графіті. Іспанка у Львові є тільки в одному місці - і це місце зветься їбуня на вулиці Зеленій. Дякую Hoke за те що він мене туди провів. Затарившись фарбою, я зустрівс я з holota та group_suicide і поїхав виступати. Напився - виступив - харашо. На інших дивися мало бо дурак, тобто бо якось не організовано.
    Увечері помалював - напився харашо.
     Приїхав gomer1 та Лєра (нажаль забув твій юзернейм, а лізти шукати нема часу). tih_ra захворыв, тому выдеочастина зырвалась. Потым виступив з De?Formacia і все таке. Вьсо пака. бо нема часу хуйовий звіт, а шо дєлать.